| нару́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нару́чний | нару́чна | нару́чне | нару́чні |
| родовий | нару́чного | нару́чної | нару́чного | нару́чних |
| давальний | нару́чному | нару́чній | нару́чному | нару́чним |
| знахідний | нару́чний | нару́чну | нару́чне | нару́чні |
| орудний | нару́чним | нару́чною | нару́чним | нару́чними |
| місцевий | на/у нару́чному, нару́чнім | на/у нару́чній | на/у нару́чному, нару́чнім | на/у нару́чних |