| | |
| наряджа́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (одягатися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наряджа́тися, наряджа́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наряджа́ймося, наряджа́ймось |
| 2 особа | наряджа́йся, наряджа́йсь | наряджа́йтеся, наряджа́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наряджа́тимуся, наряджа́тимусь | наряджа́тимемося, наряджа́тимемось, наряджа́тимемся |
| 2 особа | наряджа́тимешся | наряджа́тиметеся, наряджа́тиметесь |
| 3 особа | наряджа́тиметься | наряджа́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наряджа́юся, наряджа́юсь | наряджа́ємося, наряджа́ємось, наряджа́ємся |
| 2 особа | наряджа́єшся | наряджа́єтеся, наряджа́єтесь |
| 3 особа | наряджа́ється | наряджа́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наряджа́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наряджа́вся, наряджа́всь | наряджа́лися, наряджа́лись |
| жін. р. | наряджа́лася, наряджа́лась |
| сер. р. | наряджа́лося, наряджа́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наряджа́вшись |
