| | |
| наряджа́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (одягати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наряджа́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наряджа́ймо |
| 2 особа | наряджа́й | наряджа́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наряджа́тиму | наряджа́тимемо, наряджа́тимем |
| 2 особа | наряджа́тимеш | наряджа́тимете |
| 3 особа | наряджа́тиме | наряджа́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наряджа́ю | наряджа́ємо, наряджа́єм |
| 2 особа | наряджа́єш | наряджа́єте |
| 3 особа | наряджа́є | наряджа́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наряджа́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наряджа́в | наряджа́ли |
| жін. р. | наряджа́ла |
| сер. р. | наряджа́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наряджа́вши |
