| | |
| нарі́зуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (наражатися; бути нарізаним) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нарі́зуватися, нарі́зуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нарі́зуймося, нарі́зуймось |
| 2 особа | нарі́зуйся, нарі́зуйсь | нарі́зуйтеся, нарі́зуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нарі́зуватимуся, нарі́зуватимусь | нарі́зуватимемося, нарі́зуватимемось, нарі́зуватимемся |
| 2 особа | нарі́зуватимешся | нарі́зуватиметеся, нарі́зуватиметесь |
| 3 особа | нарі́зуватиметься | нарі́зуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нарі́зуюся, нарі́зуюсь | нарі́зуємося, нарі́зуємось, нарі́зуємся |
| 2 особа | нарі́зуєшся | нарі́зуєтеся, нарі́зуєтесь |
| 3 особа | нарі́зується | нарі́зуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нарі́зуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нарі́зувався, нарі́зувавсь | нарі́зувалися, нарі́зувались |
| жін. р. | нарі́зувалася, нарі́зувалась |
| сер. р. | нарі́зувалося, нарі́зувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нарі́зувавшись |
