| | |
| наска́кувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (наїжджати; прибувати в якійсь кількості) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наска́кувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наска́куймо |
| 2 особа | наска́куй | наска́куйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наска́куватиму | наска́куватимемо, наска́куватимем |
| 2 особа | наска́куватимеш | наска́куватимете |
| 3 особа | наска́куватиме | наска́куватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наска́кую | наска́куємо, наска́куєм |
| 2 особа | наска́куєш | наска́куєте |
| 3 особа | наска́кує | наска́кують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наска́куючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наска́кував | наска́кували |
| жін. р. | наска́кувала |
| сер. р. | наска́кувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наска́кувавши |
