| | |
| наслі́дуватися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наслі́дуватися, наслі́дуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наслі́дуймося, наслі́дуймось |
| 2 особа | наслі́дуйся, наслі́дуйсь | наслі́дуйтеся, наслі́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наслі́дуватимуся, наслі́дуватимусь | наслі́дуватимемося, наслі́дуватимемось, наслі́дуватимемся |
| 2 особа | наслі́дуватимешся | наслі́дуватиметеся, наслі́дуватиметесь |
| 3 особа | наслі́дуватиметься | наслі́дуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | наслі́дуюся, наслі́дуюсь | наслі́дуємося, наслі́дуємось, наслі́дуємся |
| 2 особа | наслі́дуєшся | наслі́дуєтеся, наслі́дуєтесь |
| 3 особа | наслі́дується | наслі́дуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наслі́дуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наслі́дувався, наслі́дувавсь | наслі́дувалися, наслі́дувались |
| жін. р. | наслі́дувалася, наслі́дувалась |
| сер. р. | наслі́дувалося, наслі́дувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наслі́дувавшись |
