| | | | |
| настано́влений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | настано́влений | настано́влена | настано́влене | настано́влені |
| родовий | настано́вленого | настано́вленої | настано́вленого | настано́влених |
| давальний | настано́вленому | настано́вленій | настано́вленому | настано́вленим |
| знахідний | настано́влений, настано́вленого | настано́влену | настано́влене | настано́влені, настано́влених |
| орудний | настано́вленим | настано́вленою | настано́вленим | настано́вленими |
| місцевий | на/у настано́вленому, настано́вленім | на/у настано́вленій | на/у настано́вленому, настано́вленім | на/у настано́влених |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
