| насти́гти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | насти́гти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | насти́гнімо, насти́гнім | |
| 2 особа | насти́гни | насти́гніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | насти́гну | насти́гнемо, насти́гнем |
| 2 особа | насти́гнеш | насти́гнете |
| 3 особа | насти́гне | насти́гнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | насти́г | насти́гли |
| жін.р. | насти́гла | |
| сер.р. | насти́гло | |
| Активний дієприкметник | ||
| насти́глий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| насти́гши | ||