настильни́й – прикметник | ||||
(який настилають) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | настильни́й | настильна́ | настильне́ | настильні́ |
родовий | настильно́го | настильно́ї | настильно́го | настильни́х |
давальний | настильно́му | настильні́й | настильно́му | настильни́м |
знахідний | настильни́й | настильну́ | настильне́ | настильні́ |
орудний | настильни́м | настильно́ю | настильни́м | настильни́ми |
місцевий | на/у настильно́му, настильні́м | на/у настильні́й | на/у настильно́му, настильні́м | на/у настильни́х |