| насти́рливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | насти́рливий | насти́рлива | насти́рливе | насти́рливі |
| родовий | насти́рливого | насти́рливої | насти́рливого | насти́рливих |
| давальний | насти́рливому | насти́рливій | насти́рливому | насти́рливим |
| знахідний | насти́рливий, насти́рливого | насти́рливу | насти́рливе | насти́рливі, насти́рливих |
| орудний | насти́рливим | насти́рливою | насти́рливим | насти́рливими |
| місцевий | на/у насти́рливому, насти́рливім | на/у насти́рливій | на/у насти́рливому, насти́рливім | на/у насти́рливих |