| | |
| настовбу́рчувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | настовбу́рчувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | настовбу́рчуймо |
| 2 особа | настовбу́рчуй | настовбу́рчуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настовбу́рчуватиму | настовбу́рчуватимемо, настовбу́рчуватимем |
| 2 особа | настовбу́рчуватимеш | настовбу́рчуватимете |
| 3 особа | настовбу́рчуватиме | настовбу́рчуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настовбу́рчую | настовбу́рчуємо, настовбу́рчуєм |
| 2 особа | настовбу́рчуєш | настовбу́рчуєте |
| 3 особа | настовбу́рчує | настовбу́рчують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| настовбу́рчуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | настовбу́рчував | настовбу́рчували |
| жін. р. | настовбу́рчувала |
| сер. р. | настовбу́рчувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| настовбу́рчувавши |
