| | |
| насторо́жуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | насторо́жуватися, насторо́жуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | насторо́жуймося, насторо́жуймось |
| 2 особа | насторо́жуйся, насторо́жуйсь | насторо́жуйтеся, насторо́жуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насторо́жуватимуся, насторо́жуватимусь | насторо́жуватимемося, насторо́жуватимемось, насторо́жуватимемся |
| 2 особа | насторо́жуватимешся | насторо́жуватиметеся, насторо́жуватиметесь |
| 3 особа | насторо́жуватиметься | насторо́жуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насторо́жуюся, насторо́жуюсь | насторо́жуємося, насторо́жуємось, насторо́жуємся |
| 2 особа | насторо́жуєшся | насторо́жуєтеся, насторо́жуєтесь |
| 3 особа | насторо́жується | насторо́жуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| насторо́жуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | насторо́жувався, насторо́жувавсь | насторо́жувалися, насторо́жувались |
| жін. р. | насторо́жувалася, насторо́жувалась |
| сер. р. | насторо́жувалося, насторо́жувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| насторо́жувавшись |
