| | |
| насторо́чуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | насторо́чуватися, насторо́чуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | насторо́чуймося, насторо́чуймось |
| 2 особа | насторо́чуйся, насторо́чуйсь | насторо́чуйтеся, насторо́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насторо́чуватимуся, насторо́чуватимусь | насторо́чуватимемося, насторо́чуватимемось, насторо́чуватимемся |
| 2 особа | насторо́чуватимешся | насторо́чуватиметеся, насторо́чуватиметесь |
| 3 особа | насторо́чуватиметься | насторо́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насторо́чуюся, насторо́чуюсь | насторо́чуємося, насторо́чуємось, насторо́чуємся |
| 2 особа | насторо́чуєшся | насторо́чуєтеся, насторо́чуєтесь |
| 3 особа | насторо́чується | насторо́чуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| насторо́чуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | насторо́чувався, насторо́чувавсь | насторо́чувалися, насторо́чувались |
| жін. р. | насторо́чувалася, насторо́чувалась |
| сер. р. | насторо́чувалося, насторо́чувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| насторо́чувавшись |
