| | |
| насто́ювати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (наполягати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | насто́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | насто́юймо |
| 2 особа | насто́юй | насто́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насто́юватиму | насто́юватимемо, насто́юватимем |
| 2 особа | насто́юватимеш | насто́юватимете |
| 3 особа | насто́юватиме | насто́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насто́юю | насто́юємо, насто́юєм |
| 2 особа | насто́юєш | насто́юєте |
| 3 особа | насто́ює | насто́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| насто́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | насто́ював | насто́ювали |
| жін. р. | насто́ювала |
| сер. р. | насто́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| насто́ювавши |
