| | |
| настрига́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | настрига́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | настрига́ймо |
| 2 особа | настрига́й | настрига́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настрига́тиму | настрига́тимемо, настрига́тимем |
| 2 особа | настрига́тимеш | настрига́тимете |
| 3 особа | настрига́тиме | настрига́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настрига́ю | настрига́ємо, настрига́єм |
| 2 особа | настрига́єш | настрига́єте |
| 3 особа | настрига́є | настрига́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| настрига́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | настрига́в | настрига́ли |
| жін. р. | настрига́ла |
| сер. р. | настрига́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| настрига́вши |
