| настру́нчити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | настру́нчити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | настру́нчмо | |
| 2 особа | настру́нч | настру́нчте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | настру́нчу | настру́нчимо, настру́нчим |
| 2 особа | настру́нчиш | настру́нчите |
| 3 особа | настру́нчить | настру́нчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | настру́нчив | настру́нчили |
| жін.р. | настру́нчила | |
| сер.р. | настру́нчило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| настру́нчений | ||
| Безособова форма | ||
| настру́нчено | ||
| Дієприслівник | ||
| настру́нчивши | ||