| | |
| насту́джуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | насту́джуватися, насту́джуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | насту́джуймося, насту́джуймось |
| 2 особа | насту́джуйся, насту́джуйсь | насту́джуйтеся, насту́джуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насту́джуватимуся, насту́джуватимусь | насту́джуватимемося, насту́джуватимемось, насту́джуватимемся |
| 2 особа | насту́джуватимешся | насту́джуватиметеся, насту́джуватиметесь |
| 3 особа | насту́джуватиметься | насту́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насту́джуюся, насту́джуюсь | насту́джуємося, насту́джуємось, насту́джуємся |
| 2 особа | насту́джуєшся | насту́джуєтеся, насту́джуєтесь |
| 3 особа | насту́джується | насту́джуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| насту́джуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | насту́джувався, насту́джувавсь | насту́джувалися, насту́джувались |
| жін. р. | насту́джувалася, насту́джувалась |
| сер. р. | насту́джувалося, насту́джувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| насту́джувавшись |
