| настьо́бувати1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (виготовляти в якійсь кількості) | ||
| Інфінітив | настьо́бувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | настьо́буймо | |
| 2 особа | настьо́буй | настьо́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | настьо́буватиму | настьо́буватимемо, настьо́буватимем |
| 2 особа | настьо́буватимеш | настьо́буватимете |
| 3 особа | настьо́буватиме | настьо́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | настьо́бую | настьо́буємо, настьо́буєм |
| 2 особа | настьо́буєш | настьо́буєте |
| 3 особа | настьо́бує | настьо́бують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| настьо́буючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | настьо́бував | настьо́бували |
| жін. р. | настьо́бувала | |
| сер. р. | настьо́бувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| настьо́буваний | ||
| Безособова форма | ||
| настьо́бувано | ||
| Дієприслівник | ||
| настьо́бувавши | ||