| | |
| настьо́бувати1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (виготовляти в якійсь кількості) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | настьо́бувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | настьо́буймо |
| 2 особа | настьо́буй | настьо́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настьо́буватиму | настьо́буватимемо, настьо́буватимем |
| 2 особа | настьо́буватимеш | настьо́буватимете |
| 3 особа | настьо́буватиме | настьо́буватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | настьо́бую | настьо́буємо, настьо́буєм |
| 2 особа | настьо́буєш | настьо́буєте |
| 3 особа | настьо́бує | настьо́бують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| настьо́буючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | настьо́бував | настьо́бували |
| жін. р. | настьо́бувала |
| сер. р. | настьо́бувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| настьо́буваний |
| Безособова форма |
| настьо́бувано |
| Дієприслівник |
| настьо́бувавши |
