| | |
| насу́рмитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (насупитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | насу́рмитися, насу́рмитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | насу́рмімося, насу́рмімось, насу́рмімся |
| 2 особа | насу́рмися, насу́рмись | насу́рміться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | насу́рмлюся, насу́рмлюсь | насу́рмимося, насу́рмимось, насу́рмимся |
| 2 особа | насу́рмишся | насу́рмитеся, насу́рмитесь |
| 3 особа | насу́рмиться | насу́рмляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | насу́рмився, насу́рмивсь | насу́рмилися, насу́рмились |
| жін.р. | насу́рмилася, насу́рмилась |
| сер.р. | насу́рмилося, насу́рмилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| насу́рмившись |
