| натяга́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (робити тугим; одягати; робити натяжки; вбирати) | ||
| Інфінітив | натяга́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | натяга́ймо | |
| 2 особа | натяга́й | натяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | натяга́тиму | натяга́тимемо, натяга́тимем |
| 2 особа | натяга́тимеш | натяга́тимете |
| 3 особа | натяга́тиме | натяга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | натяга́ю | натяга́ємо, натяга́єм |
| 2 особа | натяга́єш | натяга́єте |
| 3 особа | натяга́є | натяга́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| натяга́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | натяга́в | натяга́ли |
| жін. р. | натяга́ла | |
| сер. р. | натяга́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| натяга́вши | ||