| | |
| натяга́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (робити тугим; одягати; робити натяжки; вбирати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | натяга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | натяга́ймо |
| 2 особа | натяга́й | натяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | натяга́тиму | натяга́тимемо, натяга́тимем |
| 2 особа | натяга́тимеш | натяга́тимете |
| 3 особа | натяга́тиме | натяга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | натяга́ю | натяга́ємо, натяга́єм |
| 2 особа | натяга́єш | натяга́єте |
| 3 особа | натяга́є | натяга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| натяга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | натяга́в | натяга́ли |
| жін. р. | натяга́ла |
| сер. р. | натяга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| натяга́вши |
