| | |
| натя́гуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | натя́гуватися, натя́гуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | натя́гуймося, натя́гуймось |
| 2 особа | натя́гуйся, натя́гуйсь | натя́гуйтеся, натя́гуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | натя́гуватимуся, натя́гуватимусь | натя́гуватимемося, натя́гуватимемось, натя́гуватимемся |
| 2 особа | натя́гуватимешся | натя́гуватиметеся, натя́гуватиметесь |
| 3 особа | натя́гуватиметься | натя́гуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | натя́гуюся, натя́гуюсь | натя́гуємося, натя́гуємось, натя́гуємся |
| 2 особа | натя́гуєшся | натя́гуєтеся, натя́гуєтесь |
| 3 особа | натя́гується | натя́гуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| натя́гуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | натя́гувався, натя́гувавсь | натя́гувалися, натя́гувались |
| жін. р. | натя́гувалася, натя́гувалась |
| сер. р. | натя́гувалося, натя́гувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| натя́гувавшись |