| науми́сний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | науми́сний | науми́сна | науми́сне | науми́сні |
| родовий | науми́сного | науми́сної | науми́сного | науми́сних |
| давальний | науми́сному | науми́сній | науми́сному | науми́сним |
| знахідний | науми́сний, науми́сного | науми́сну | науми́сне | науми́сні, науми́сних |
| орудний | науми́сним | науми́сною | науми́сним | науми́сними |
| місцевий | на/у науми́сному, науми́снім | на/у науми́сній | на/у науми́сному, науми́снім | на/у науми́сних |