| | |
| науща́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | науща́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | науща́ймо |
| 2 особа | науща́й | науща́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | науща́тиму | науща́тимемо, науща́тимем |
| 2 особа | науща́тимеш | науща́тимете |
| 3 особа | науща́тиме | науща́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | науща́ю | науща́ємо, науща́єм |
| 2 особа | науща́єш | науща́єте |
| 3 особа | науща́є | науща́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| науща́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | науща́в | науща́ли |
| жін. р. | науща́ла |
| сер. р. | науща́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| науща́вши |
