| | |
| наха́бничати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | наха́бничати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | наха́бничаймо |
| 2 особа | наха́бничай | наха́бничайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наха́бничатиму | наха́бничатимемо, наха́бничатимем |
| 2 особа | наха́бничатимеш | наха́бничатимете |
| 3 особа | наха́бничатиме | наха́бничатимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | наха́бничаю | наха́бничаємо, наха́бничаєм |
| 2 особа | наха́бничаєш | наха́бничаєте |
| 3 особа | наха́бничає | наха́бничають |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| наха́бничаючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | наха́бничав | наха́бничали |
| жін. р. | наха́бничала |
| сер. р. | наха́бничало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| наха́бничавши |
