| | |
| нахвати́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (швидко з’явитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нахвати́тися, нахвати́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нахваті́мося, нахваті́мось, нахваті́мся |
| 2 особа | нахвати́ся, нахвати́сь | нахваті́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нахвачу́ся, нахвачу́сь | нахва́тимося, нахва́тимось, нахва́тимся |
| 2 особа | нахва́тишся | нахва́титеся, нахва́титесь |
| 3 особа | нахва́титься | нахва́тяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | нахвати́вся, нахвати́всь | нахвати́лися, нахвати́лись |
| жін.р. | нахвати́лася, нахвати́лась |
| сер.р. | нахвати́лося, нахвати́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нахвати́вшись |
