| нахо́дитися – дієслово недоконаного виду | ||
| (бути в наявності, розм. – народитися) | ||
| Інфінітив | нахо́дитися, нахо́дитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | нахо́дьмося, нахо́дьмось | |
| 2 особа | нахо́дься | нахо́дьтеся, нахо́дьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нахо́дитимуся, нахо́дитимусь | нахо́дитимемося, нахо́дитимемось, нахо́дитимемся |
| 2 особа | нахо́дитимешся | нахо́дитиметеся, нахо́дитиметесь |
| 3 особа | нахо́дитиметься | нахо́дитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нахо́джуся, нахо́джусь | нахо́димося, нахо́димось, нахо́димся |
| 2 особа | нахо́дишся | нахо́дитеся, нахо́дитесь |
| 3 особа | нахо́диться | нахо́дяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| нахо́дячись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нахо́дився, нахо́дивсь | нахо́дилися, нахо́дились |
| жін. р. | нахо́дилася, нахо́дилась | |
| сер. р. | нахо́дилося, нахо́дилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нахо́дившись | ||