| | |
| націоналізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | націоналізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | націоналізу́ймо |
| 2 особа | націоналізу́й | націоналізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | націоналізува́тиму | націоналізува́тимемо, націоналізува́тимем |
| 2 особа | націоналізува́тимеш | націоналізува́тимете |
| 3 особа | націоналізува́тиме | націоналізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | націоналізу́ю | націоналізу́ємо, націоналізу́єм |
| 2 особа | націоналізу́єш | націоналізу́єте |
| 3 особа | націоналізу́є | націоналізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| націоналізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | націоналізува́в | націоналізува́ли |
| жін. р. | націоналізува́ла |
| сер. р. | націоналізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| націоналізо́ваний |
| Безособова форма |
| націоналізо́вано |
| Дієприслівник |
| націоналізува́вши |
