начальникува́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | начальникува́ння | |
родовий | начальникува́ння | |
давальний | начальникува́нню | |
знахідний | начальникува́ння | |
орудний | начальникува́нням | |
місцевий | на/у начальникува́нні, начальникува́нню | |
кличний | начальникува́ння* | |
[розм.] |