| начальникува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | начальникува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | начальнику́ймо | |
| 2 особа | начальнику́й | начальнику́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | начальникува́тиму | начальникува́тимемо, начальникува́тимем |
| 2 особа | начальникува́тимеш | начальникува́тимете |
| 3 особа | начальникува́тиме | начальникува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | начальнику́ю | начальнику́ємо, начальнику́єм |
| 2 особа | начальнику́єш | начальнику́єте |
| 3 особа | начальнику́є | начальнику́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| начальнику́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | начальникува́в | начальникува́ли |
| жін. р. | начальникува́ла | |
| сер. р. | начальникува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| начальникува́вши | ||