| начи́ститися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | начи́ститися, начи́ститись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | начи́стьмося, начи́стьмось | |
| 2 особа | начи́сться | начи́стьтеся, начи́стьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | начи́щуся, начи́щусь | начи́стимося, начи́стимось, начи́стимся |
| 2 особа | начи́стишся | начи́ститеся, начи́ститесь |
| 3 особа | начи́ститься | начи́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | начи́стився, начи́стивсь | начи́стилися, начи́стились |
| жін.р. | начи́стилася, начи́стилась | |
| сер.р. | начи́стилося, начи́стилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| начи́стившись | ||