| | |
| начіпля́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | начіпля́тися, начіпля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | начіпля́тиметься | начіпля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | начіпля́ється | начіпля́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| начіпля́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | начіпля́вся, начіпля́всь | начіпля́лися, начіпля́лись |
| жін. р. | начіпля́лася, начіпля́лась |
| сер. р. | начіпля́лося, начіпля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| начіпля́вшись |