| неваго́мий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неваго́мий | неваго́ма | неваго́ме | неваго́мі |
| родовий | неваго́мого | неваго́мої | неваго́мого | неваго́мих |
| давальний | неваго́мому | неваго́мій | неваго́мому | неваго́мим |
| знахідний | неваго́мий, неваго́мого | неваго́му | неваго́ме | неваго́мі, неваго́мих |
| орудний | неваго́мим | неваго́мою | неваго́мим | неваго́мими |
| місцевий | на/у неваго́мому, неваго́мім | на/у неваго́мій | на/у неваго́мому, неваго́мім | на/у неваго́мих |