| невпокі́йний – прикметник | ||||
| (неспокійний, тривожний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | невпокі́йний | невпокі́йна | невпокі́йне | невпокі́йні |
| родовий | невпокі́йного | невпокі́йної | невпокі́йного | невпокі́йних |
| давальний | невпокі́йному | невпокі́йній | невпокі́йному | невпокі́йним |
| знахідний | невпокі́йний | невпокі́йну | невпокі́йне | невпокі́йні |
| орудний | невпокі́йним | невпокі́йною | невпокі́йним | невпокі́йними |
| місцевий | на/у невпокі́йному, невпокі́йнім | на/у невпокі́йній | на/у невпокі́йному, невпокі́йнім | на/у невпокі́йних |
| [арх.] | ||||