невідворо́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | невідворо́тний | невідворо́тна | невідворо́тне | невідворо́тні |
родовий | невідворо́тного | невідворо́тної | невідворо́тного | невідворо́тних |
давальний | невідворо́тному | невідворо́тній | невідворо́тному | невідворо́тним |
знахідний | невідворо́тний | невідворо́тну | невідворо́тне | невідворо́тні |
орудний | невідворо́тним | невідворо́тною | невідворо́тним | невідворо́тними |
місцевий | на/у невідворо́тному, невідворо́тнім | на/у невідворо́тній | на/у невідворо́тному, невідворо́тнім | на/у невідворо́тних |