| | | | |
| невіруле́нтний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | невіруле́нтний | невіруле́нтна | невіруле́нтне | невіруле́нтні |
| родовий | невіруле́нтного | невіруле́нтної | невіруле́нтного | невіруле́нтних |
| давальний | невіруле́нтному | невіруле́нтній | невіруле́нтному | невіруле́нтним |
| знахідний | невіруле́нтний, невіруле́нтного | невіруле́нтну | невіруле́нтне | невіруле́нтні, невіруле́нтних |
| орудний | невіруле́нтним | невіруле́нтною | невіруле́нтним | невіруле́нтними |
| місцевий | на/у невіруле́нтному, невіруле́нтнім | на/у невіруле́нтній | на/у невіруле́нтному, невіруле́нтнім | на/у невіруле́нтних |
