| | | | |
| недопу́щений – прикметник | | | | |
| | | | |
| (якого не допустили) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | недопу́щений | недопу́щена | недопу́щене | недопу́щені |
| родовий | недопу́щеного | недопу́щеної | недопу́щеного | недопу́щених |
| давальний | недопу́щеному | недопу́щеній | недопу́щеному | недопу́щеним |
| знахідний | недопу́щений, недопу́щеного | недопу́щену | недопу́щене | недопу́щені, недопу́щених |
| орудний | недопу́щеним | недопу́щеною | недопу́щеним | недопу́щеними |
| місцевий | на/у недопу́щеному, недопу́щенім | на/у недопу́щеній | на/у недопу́щеному, недопу́щенім | на/у недопу́щених |
