| неживи́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неживи́й | нежива́ | неживе́ | неживі́ |
| родовий | неживо́го | неживо́ї | неживо́го | неживи́х |
| давальний | неживо́му | неживі́й | неживо́му | неживи́м |
| знахідний | неживи́й, неживо́го | неживу́ | неживе́ | неживі́, неживи́х |
| орудний | неживи́м | неживо́ю | неживи́м | неживи́ми |
| місцевий | на/у неживо́му, неживі́м | на/у неживі́й | на/у неживо́му, неживі́м | на/у неживи́х |