| | | | |
| незбагне́нний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (який не можна збагнути) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | незбагне́нний | незбагне́нна | незбагне́нне | незбагне́нні |
| родовий | незбагне́нного | незбагне́нної | незбагне́нного | незбагне́нних |
| давальний | незбагне́нному | незбагне́нній | незбагне́нному | незбагне́нним |
| знахідний | незбагне́нний, незбагне́нного | незбагне́нну | незбагне́нне | незбагне́нні, незбагне́нних |
| орудний | незбагне́нним | незбагне́нною | незбагне́нним | незбагне́нними |
| місцевий | на/у незбагне́нному, незбагне́ннім | на/у незбагне́нній | на/у незбагне́нному, незбагне́ннім | на/у незбагне́нних |
