| незвича́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | незвича́йний | незвича́йна | незвича́йне | незвича́йні |
| родовий | незвича́йного | незвича́йної | незвича́йного | незвича́йних |
| давальний | незвича́йному | незвича́йній | незвича́йному | незвича́йним |
| знахідний | незвича́йний, незвича́йного | незвича́йну | незвича́йне | незвича́йні, незвича́йних |
| орудний | незвича́йним | незвича́йною | незвича́йним | незвича́йними |
| місцевий | на/у незвича́йному, незвича́йнім | на/у незвича́йній | на/у незвича́йному, незвича́йнім | на/у незвича́йних |