незліче́нний – прикметник | ||||
(дуже численний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | незліче́нний | незліче́нна | незліче́нне | незліче́нні |
родовий | незліче́нного | незліче́нної | незліче́нного | незліче́нних |
давальний | незліче́нному | незліче́нній | незліче́нному | незліче́нним |
знахідний | незліче́нний, незліче́нного | незліче́нну | незліче́нне | незліче́нні, незліче́нних |
орудний | незліче́нним | незліче́нною | незліче́нним | незліче́нними |
місцевий | на/у незліче́нному, незліче́ннім | на/у незліче́нній | на/у незліче́нному, незліче́ннім | на/у незліче́нних |