некрити́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | некрити́чний | некрити́чна | некрити́чне | некрити́чні |
родовий | некрити́чного | некрити́чної | некрити́чного | некрити́чних |
давальний | некрити́чному | некрити́чній | некрити́чному | некрити́чним |
знахідний | некрити́чний | некрити́чну | некрити́чне | некрити́чні |
орудний | некрити́чним | некрити́чною | некрити́чним | некрити́чними |
місцевий | на/у некрити́чному, некрити́чнім | на/у некрити́чній | на/у некрити́чному, некрити́чнім | на/у некрити́чних |