| | | | |
| немотиво́ваний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | немотиво́ваний | немотиво́вана | немотиво́ване | немотиво́вані |
| родовий | немотиво́ваного | немотиво́ваної | немотиво́ваного | немотиво́ваних |
| давальний | немотиво́ваному | немотиво́ваній | немотиво́ваному | немотиво́ваним |
| знахідний | немотиво́ваний | немотиво́вану | немотиво́ване | немотиво́вані |
| орудний | немотиво́ваним | немотиво́ваною | немотиво́ваним | немотиво́ваними |
| місцевий | на/у немотиво́ваному, немотиво́ванім | на/у немотиво́ваній | на/у немотиво́ваному, немотиво́ванім | на/у немотиво́ваних |
