непе́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непе́вний | непе́вна | непе́вне | непе́вні |
родовий | непе́вного | непе́вної | непе́вного | непе́вних |
давальний | непе́вному | непе́вній | непе́вному | непе́вним |
знахідний | непе́вний, непе́вного | непе́вну | непе́вне | непе́вні, непе́вних |
орудний | непе́вним | непе́вною | непе́вним | непе́вними |
місцевий | на/у непе́вному, непе́внім | на/у непе́вній | на/у непе́вному, непе́внім | на/у непе́вних |