непо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непо́вний | непо́вна | непо́вне | непо́вні |
родовий | непо́вного | непо́вної | непо́вного | непо́вних |
давальний | непо́вному | непо́вній | непо́вному | непо́вним |
знахідний | непо́вний, непо́вного | непо́вну | непо́вне | непо́вні, непо́вних |
орудний | непо́вним | непо́вною | непо́вним | непо́вними |
місцевий | на/у непо́вному, непо́внім | на/у непо́вній | на/у непо́вному, непо́внім | на/у непо́вних |