неподо́бний – прикметник | ||||
(неналежний, непристойний) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неподо́бний | неподо́бна | неподо́бне | неподо́бні |
родовий | неподо́бного | неподо́бної | неподо́бного | неподо́бних |
давальний | неподо́бному | неподо́бній | неподо́бному | неподо́бним |
знахідний | неподо́бний, неподо́бного | неподо́бну | неподо́бне | неподо́бні, неподо́бних |
орудний | неподо́бним | неподо́бною | неподо́бним | неподо́бними |
місцевий | на/у неподо́бному, неподо́бнім | на/у неподо́бній | на/у неподо́бному, неподо́бнім | на/у неподо́бних |