| непозбу́тній – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непозбу́тній | непозбу́тня | непозбу́тнє | непозбу́тні |
| родовий | непозбу́тнього | непозбу́тньої | непозбу́тнього | непозбу́тніх |
| давальний | непозбу́тньому | непозбу́тній | непозбу́тньому | непозбу́тнім |
| знахідний | непозбу́тній, непозбу́тнього | непозбу́тню | непозбу́тнє | непозбу́тні, непозбу́тніх |
| орудний | непозбу́тнім | непозбу́тньою | непозбу́тнім | непозбу́тніми |
| місцевий | на/у непозбу́тньому, непозбу́тнім | на/у непозбу́тній | на/у непозбу́тньому, непозбу́тнім | на/у непозбу́тніх |
| [розм.] | ||||