неполіти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неполіти́чний | неполіти́чна | неполіти́чне | неполіти́чні |
родовий | неполіти́чного | неполіти́чної | неполіти́чного | неполіти́чних |
давальний | неполіти́чному | неполіти́чній | неполіти́чному | неполіти́чним |
знахідний | неполіти́чний, неполіти́чного | неполіти́чну | неполіти́чне | неполіти́чні, неполіти́чних |
орудний | неполіти́чним | неполіти́чною | неполіти́чним | неполіти́чними |
місцевий | на/у неполіти́чному, неполіти́чнім | на/у неполіти́чній | на/у неполіти́чному, неполіти́чнім | на/у неполіти́чних |