| нерозв’я́заний – прикметник | ||||
| (якого не розв’язали) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нерозв’я́заний | нерозв’я́зана | нерозв’я́зане | нерозв’я́зані |
| родовий | нерозв’я́заного | нерозв’я́заної | нерозв’я́заного | нерозв’я́заних |
| давальний | нерозв’я́заному | нерозв’я́заній | нерозв’я́заному | нерозв’я́заним |
| знахідний | нерозв’я́заний, нерозв’я́заного | нерозв’я́зану | нерозв’я́зане | нерозв’я́зані, нерозв’я́заних |
| орудний | нерозв’я́заним | нерозв’я́заною | нерозв’я́заним | нерозв’я́заними |
| місцевий | на/у нерозв’я́заному, нерозв’я́занім | на/у нерозв’я́заній | на/у нерозв’я́заному, нерозв’я́занім | на/у нерозв’я́заних |